На гарячу лінію Єдиної служби правової допомоги (далі - Служба) з березня 2018 року надходять численні звернення від платників податку на додану вартість щодо негативних наслідків безпідставного зупинення та відмови у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування без правових підстав, що спричиняє порушення прав платників податку та відповідне визнання дій ДФС неправомірними у судовому порядку.

У зв’язку з зазначеним Службою, протягом 2018-2019 р.р., проведено відповідний збір інформації, підготовка та випуск інформаційних матеріалів. 

На підставі зібраних матеріалів спеціалістами Служби складено матеріал «ПРАВОМІРНІСТЬ ЗУПИНЕННЯ РЕЄСТРАЦІЇ ПОДАТКОВИХ НАКЛАДНИХ. ІНФОРМАЦІЙНО-ПРАВОВЕ РОЗСЛІДУВАННЯ».

За результатами відпрацювання висновків проведеного розслідування встановлено факти, що свідчать про вчинення кримінального правопорушення, відповідальність за скоєння якого передбачена частиною 1 статті 367 Кримінального кодексу України «Службова недбалість», тобто невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди  охоронюваним законом державним інтересам, вчинених членом Кабінету Міністрів України, першим заступником та заступником міністра, розслідування яких, згідно статті 216 КПК віднесено до підслідності Державного бюро розслідувань.   

ВИКЛАД ОСНОВНОГО МАТЕРІАЛУ (об’єктивної сторони): 

Зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН), як новий механізм боротьби із зловживанням в сфері обігу ПДВ започатковано у 2017 році.  У зв’язку з масою скарг платників податків щодо зловживань зі сторони органів ДФС та визнання дій протиправними у судовому порядку у грудні 2017 році діючий механізм було скасовано законом № 2245-VIII від 07.12.2017 та визначено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. Прийнятим законом Кабінету Міністрів України було доручено до 1 березня 2018 року визначити порядок зупинення реєстрації ПН/РК, прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону, привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом та забезпечити перегляд та приведення центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

На засіданні Уряду 21 лютого 2018 р. було прийнято постанову «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» яку зареєстровано за № 117 (постанова 117).

Документи отримані з секретаріату Кабінету Міністрів щодо прийняття постанови 117 за посиланням. 

Відповідно до документів, наданих секретаріатом Кабінету Міністрів України, прийняття постанови на засіданні уряду 21.02.2018 року відбувалось без правового висновку Міністерства юстиції, без погодження Міністерства економічного розвитку і торгівлі України та без погодження Державної регуляторної служби України.

  • Висновок Міністерства юстиції складено лише 01.03.2018 року.
  • Довідка про погодження Міністерством економічного розвитку і торгівлі України (із зауваженнями) та Міністерством юстиції (із зауваженнями) та протокол узгодження позицій складені лише 02.03.2018 року.
  • Рішення Державної регуляторної служби України про погодження регуляторного акту складено 27.02.2018 р. за № 82.

Оскільки постанова є регуляторним актом, у відповідності до статті 9 закону «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», має бути оприлюднена з метою одержання зауважень і пропозицій. Строк, протягом якого від фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань приймаються зауваження та пропозиції, встановлюється розробником  проекту регуляторного акта і не може бути меншим ніж один місяць та більшим ніж три місяці з дня оприлюднення  проекту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу. За даними розміщеними на сайті Міністерства фінансів проект було розміщено для обговорення 16.02.2018 року. В свою чергу за даними секретаріату КМУ проект було направлено Мінфіном до Кабінету Міністрів для прийняття вже 20.02.2018 року. 

Постанову опубліковано в офіційному виданні «Урядовий кур’єр» від 07.03.2018 № 46.

  • Згідно зауважень Міністерства юстиції, викладених у висновку, згідно з п. 201.16 статті 201 Податкового кодексу реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. З огляду на наведене, назва та зміст проекту потребує суттєвого доопрацювання з метою узгодження з нормою Кодексу, на виконання якої розроблено проект.
  • Окрім того, експертним висновком Департаменту з питань фінансового та економічного розвитку секретаріату КМУ також визначено, що проект акту не повною мірою відповідає вимогам пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу зважаючи на те, що Кодексом встановлено повноваження Уряду щодо визначення Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та Підстав для такого зупинення. При цьому проектом не передбачається встановлення підстав для зупинення реєстрації податкової накладної.
  • Згідно протоколу узгодження позицій: зауваження центральних органів виконавчої влади щодо відсутності розроблених критеріїв ризиковості операцій, які відсутні в проекті постанові, не враховані розробником акту, у зв'язку з тим, що: "процедура погодження акту в органах виконавчої влади та його державна реєстрація практично займає від 1 до 3 місяців, що дає змогу деяким несумлінним платникам прилаштуватись до нових вимог та користуватись фіктивним кредитом".   
  • Зауваження Державної регуляторної служби України, що проекти актів, які затверджують критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників якими визначається позитивна податкова історія платників податків, мають на меті встановити норми права, які здійснюють безпосередній вплив на господарську діяльність суб'єктів господарювання, а відтак є такими, що мають ознаки регуляторного характеру, не враховано розробником акту з тієї ж самої причини щодо можливої тривалості процедури погодження.
  • Окрім того, Державна регуляторна служба України листом від 27.02.2018 року № 2216/0/20-18 заздалегідь повідомила Міністерство фінансів України, про те, що проекти актів, які затверджують критерії ризиковості мають ознаки регуляторного характеру та потребують обов’язкової процедури погодження, невжиття відповідних заходів створює підстави для майбутнього судового оскарження неправомірності регуляторного акту.

За висновками профільних спеціалістів Служби, визначення підстав зупинення податкової накладної іншими органами державної влади, ніж Кабінетом Міністрів, як було визначено Податковим кодексом, створює правові ризики безпідставного зупинення реєстрації ПН/РК, що спричиняють порушення прав платників податку та відповідне визнання дій ДФС неправомірними у судовому порядку. 

У даному листі, серед іншого, Міністерство фінансів попереджено, шо визначення підстав зупинення податкової накладної іншими органами державної влади, ніж ті що визначені Законом, створює правові ризики безпідставного зупинення реєстрації податкової накладної на підставі неправомірно прийнятого нормативного акту, що спричинить порушення прав платників податку та відповідне визнання дій ДФС неправомірними у судовому порядку.

Незважаючи на повідомлення, Державною фіскальною службою України, за погодженням з Міністерством фінансів України від 22.03.2018 року, визначено Критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників якими визначається позитивна податкова історія платників податків (лист Мінфіну № 26010-06-10/7849 від 22.03.2018 року)

За висновками спеціалістів Служби: документ ДФС, яким визначено Критерії, не є нормативно-правовим актом, не затверджено наказом, окрім того не має визначення виду документу, призначеного для документування управлінської інформації ДФС відповідно до Інструкції з діловодства у Державній фіскальній службі України. 

У відповідь на листи Служби № 1503/2018 МФУ від 15.03.2018 року та № 0404/2018 МФУ від 04.04.2018 року Міністерство фінансів України листом від 16.04.2018 року № 26010-06-10/10502 повідомило Службу, що «наразі завершується підготовка нормативно-правового акта, яким буде належним чином затверджено критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, показники, за якими визначається позитивна податкова історія платника податків».

Окрім того, за зверненням Служби, Державною регуляторною службою України наголошено Міністерству фінансів України та Державній фіскальній службі України на необхідність приведення регуляторної діяльності у відповідність до вимог Закону. Зокрема в своєму листі ДРС наголошує, що листи міністерств, інших ЦОВВ не є нормативно-правовими актами, вони мають лише інформаційний характер і не встановлюють правових норм, а тому постає питання про правову обґрунтованість та об'єктивність застосування механізму державного регулювання в частині визначених ДФС Критеріїв, які було затверджено лише листами ДФС. 

Міністерство фінансів України листом від 24.05.2018 року № 26010-06-10/14202 повідомило Службу що: Державній фіскальній службі було доручено розробити проект наказу про затвердження критеріїв ризиковості платника податків, ризиковості здійснення операцій, показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податків, для його подальшої державної реєстрації в Мінюсті, проте на сьогодні зазначений проект наказу не надано.

У зв'язку з чим, Службою 29.05.2018 року інформовано регіональні ДФС  щодо можливих правових ризиків відповідальності, в тому числі кримінальної, у разі спричинення матеріальних збитків платникам ПДВ неправомірними діями та запропоновано звернутись до ДФС України щодо термінового правового врегулювання зазначеного питання. 

Постанова № 117 КМУ від 21.02.2018 року прийнята з грубим порушенням вимог Податкового кодексу України. Чинна редакція Податкового кодексу взагалі не містить нормативно визначених підстав такої дії як «відмова» у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, а містить лише визначення зупинення реєстрації ПН/РК, яке здійснюються тільки в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України (п. 201.16 статті 201 Кодексу).

На дане повідомлення Міністерство фінансів листом від 12.07.2018 року № 26010-06-27/18524 повідомило, що на підставі погоджених Критеріїв Мінфін підготував проект наказу «Про затвердження Критеріїв ризиковості платника податку, Критеріїв ризиковості здійснення операцій та Переліку показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку», який у встановлений законом спосіб оприлюднено для обговорення як регуляторний акт, у зв’язку з чим триває процедура погодження та обговорення проекту акту.  

В подальшому встановлено, що 03.07.2018 Міністерством фінансів України направлено на погодження до Державної регуляторної служби України проект регуляторного акту - Наказ “Про затвердження Критеріїв ризиковості платника податку, Критеріїв ризиковості здійснення операцій та Переліку показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку”. У відповідності до змісту «Аналізу регуляторного впливу», підписаного державним секретарем Міністерства фінансів України Є. Капінусом, Міністерство фінансів зазначає, що загалом з моменту набрання чинності Постанови 117 (з 23.03.2018 року) зупинено реєстрацію 143,5 тис. податкових накладних / розрахунків коригування на суму 2 657,0 млн. грн.

За висновками спеціалістів Єдиної служби правової допомоги подання Міністерством фінансів України на погодження проекту наказу, яким затверджуються вищезазначені критерії підтверджує, що зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування у кількості - 143,5 тис. на суму 2 657,0 млн. грн., з моменту  набрання чинності Постанови 117 (23.03.2018 р.) по даний час, є протиправним у зв’язку з відсутністю до цього часу нормативно визначених підстав для зупинення такої реєстрації.

Листом № 26010-06-10/24071 від 14.09.2018 року міністерством повідомлено лише нормативну інформацію, без повідомлення стану виправлення ситуації. Лист підписано заступником міністра Ю. Гелетієм. 

Листом від 03.10.2018 року № 26010-06-10/25856 Міністерство фінансів повідомило, що надану у листі інформація взято до уваги та за можливості буде враховано при підготовці проекту наказу Міністерства фінансів України.

  •  У жовтні 2018 року листом № 0210/2018 МФУ від 02.10.2018 року Службою направлено запит, в зв’язку з тим, що Міністерством фінансів України розроблено проект наказу «Про затвердження Критеріїв ризиковості платника податку, критеріїв ризиковості здійснення операцій, та переліку показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку» з проханням повідомити про стан прийняття зазначеного нормативного акту.

Листом від 30.10.2018 року № 26010-06-10/28068 міністерством повідомлено лише нормативну інформацію, без повідомлення стану виправлення ситуації та стану прийняття підзаконного акту. Лист підписано заступником міністра Ю. Гелетієм.

 

На підставі зібраних матеріалів спеціалістами Служби складено узагальнений матеріал у формі інформаційно-правового розслідування «ПРАВОМІРНІСТЬ ЗУПИНЕННЯ РЕЄСТРАЦІЇ ПОДАТКОВИХ НАКЛАДНИХ. ІНФОРМАЦІЙНО-ПРАВОВЕ РОЗСЛІДУВАННЯ».

Зазначений матеріал відправлено до Міністерства фінансів України з метою ефективної та законної реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій за № 1012/2018 МФУ від 10.12.2018 року.

У листі серед іншого було наведено вже судову практику, зокрема, правова позиція Першого апеляційного адміністративного суду «Суд вважає, що погодження Міністерства фінансів України Критеріїв з умовою їх перегляду протягом місяця, свідчить про те, що вказані Критерії містили недоліки, які мали би бути у встановлений Міністерством фінансів України строк усунуті і повторно погоджені у встановленому порядку. Таке умовне погодження Критерії свідчить, що вони не могли бути застосовані до платників податків до їх повторного погодження і оприлюднення у встановленому порядку». Аналогічна правова позиція висловлена Київським окружним адміністративним судом  

В правовій позиції Дніпропетровського окружного адміністративного суду (справа № 160/7455/18) зазначено, що на день розгляду адміністративної справи Критерії ризиковості платників податків існують виключно у вигляді листа ДФС України від 21.03.2018 №959/99-99-07-18 «Критерії ризиковості платника податків», не затверджені будь-яким наказом Державної фіскальної служби України та не зареєстровані в Міністерстві фінансів України. Державна регуляторна служба у листі від 19.04.2018 р. № 3890/0/20-18 зазначила, що проекти таких документів обов'язково необхідно погоджувати, а листи мають лише інформаційний характер і не встановлюють правових норм. ДРС наголосила на необхідності проведення регуляторних процедур. У листі вказано, ДФС листами від 21.03.2018 р. N 959/99-99-07-18 та N 960/99-99-07-18 затверджено без дотримання регуляторних процедур критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій та перелік показників, що визначають позитивну податкову історію платника податку відповідно. Таким чином, листи міністерств, не є нормативно-правовими актами та мають суто інформаційний характер.

У всіх випадках апеляційного оскарження рішень першої інстанції органами Державної фіскальної служби сплачується судовий збір з майнового спору, що є значними грошовими витратами для органу державної влади, який утримується за бюджетні кошти.

- у випадку судового оскарження ТОВ «Лаймстоун мост трейд», за даними отриманими з «Пошукової-аналітичної системи .007» (007.org.ua) ГУ ДФС України у Донецькій області сплачено 31 716 грн. за подання касаційної скарги. За даними Єдиного реєстру судових рішень за подання апеляційної скарги сплачено 23 787 грн. Всього витрачено бюджетних коштів у сумі 55 503 грн.

- у випадку судового оскарження  ТОВ «Беверідж трейдинг компані», за даними отриманими з «Пошукової-аналітичної системи .007» (007.org.ua) ГУ ДФС України у Київській області сплачено за подання апеляційних скарг у двох провадженнях бюджетних коштів у сумі 13 215 грн.

Окрім того міністерство повідомлено, що в Окружному адміністративному суді м. Києва розглядається справа 826/12108/18 про визнання протиправними окремих положень вищевказаної постанови КМУ від 21 лютого 2018 р., що стосуються делегування права визначати підстави для зупинення податкових накладних Державній фіскальній службі 117). Міністерству фінансів України було рекомендовано забезпечити розробку нормативного документа (регуляторного акту), яким буде визначено правові підстави зупинення реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в ЄРПН. 

Водночас, листом № 26010-06-10/34256 від 21.12.2018 року Міністерством фінансів за підписом заступника міністра С. Верланова повідомлено, що надану інформацію взято до уваги та за можливості буде враховано.

В листи зокрема наголошується, що значна кількість рішень суду містить висновки, що орган ДФС не уповноважений визначати підстави для зупинення реєстрації ПН/РК, адже такий документ має ознаки регуляторного акту і як мінімум має бути затверджений Міністерством фінансів України після відповідного погодження у Державній регуляторній службі України (ДРС), з подальшою реєстрацією в Мінюсті. 

Навпаки, у листопаді 2018 року хибна практика визначення Критеріїв листами ДФС, які затверджуються Мінфіном з вимогою «переглянути протягом місяця», зі сторони органів державної влади продовжилась. З метою упередження порушень закону, Службою неодноразово, починаючи з березня 2018 року, направлялись відповідні повідомлення до Міністерства фінансів України, ДФСУ, регіональних ДФС, щодо фактів безпідставного зупинення реєстрації ПН/РК та протиправного застосування нормативного акту – постанови КМУ 117). Але жодних заходів щодо припинення протиправних дій зі сторони державних органів не вжито. В даний час негативні наслідки проявляються не лише у порушенні прав платників податків, відбувається марне витрачання державних коштів у вигляді судового збору. Натомість прийняття підзаконних актів Міністерством фінансів, що суперечать вимогам Податкового кодексу, реалізація яких в подальшому відбувається з порушенням закону та невиправданими витратами державних коштів, свідчить не тільки про відсутність нагляду та підзвітності, а й про те, що Мінфіном спричинено зазначені негативні наслідки.

Міністерство фінансів на лист Єдиної служби правової допомоги надало формальну відповідь № 11310-10-10/6205 від 04.03.2019 року без вжиття заходів реагування.

 

Спеціалістами Служби проаналізовано Єдиний реєстру судових рішень та вибрано судові справи у яких суди (першої та апеляційної інстанції) приймають рішення про протиправність зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування саме з підстав відсутності розробленого Мінфіном нормативного документу, який би визначав такі підстави та у яких відбувалось сплата судового збору органами ДФС України.

Вибрано наступні справи:

  1. Справа №805/3956/18-а за позовом ТОВ"ЛАЙМСТОУН МОСТ ТРЕЙД" (копії рішень додаються) – за даними отриманими з «Пошукової-аналітичної системи .007» (007.org.ua) органом ДФС сплачено бюджетними коштами судового збору - 68 718 грн.
  2. Справа № 1140/2896/18 за позовом ТОВ "С.А.М. ТРЕЙД" (копії рішень додаються) – за даними (007.org.ua) органом ДФС сплачено бюджетними коштами судового збору – 5286 грн.
  3. Справа №810/2575/18 за позовом ТОВ "Беверiдж трейдiнг компанi" (копії рішень додаються) – за даними (007.org.ua) органом ДФС сплачено бюджетними коштами судового збору – 2643 грн.
  4. Справа №826/7498/18 за позовом ТОВ"Сан Лайн Плюс"(копії рішень додаються) – за даними (007.org.ua) органом ДФС сплачено бюджетними коштами судового збору – 5286 грн.
  5. Справа №810/2698/18 за позовом ТОВ"Констракшен еквіпмент девелопмент груп" (копії рішень додаються) – за даними (007.org.ua) органом ДФС сплачено бюджетними коштами судового збору – 5286 грн.
  6. Справа №810/2696/18 за позовом ТОВ"Констракшен еквіпмент девелопмент груп" (копії рішень додаються) – за даними (007.org.ua) органом ДФС сплачено бюджетними коштами судового збору – 3524 грн.

Всього по даним справам витрачено бюджетних коштів органами ДФС – 90 743 грн. (зведена інформація а посиланням).

 

ВИСНОВОК:

  • Відповідальним за розробку нормативних підстав для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування (ПН/РК) є Міністерство фінансів України.
  • В результаті того, що Критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників якими визначається позитивна податкова історія платників податків, як підстави для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування не затверджені будь-яким нормативним актом зупинення реєстрації ПН/РК у судовому порядку визнається протиправним.
  • Органами ДФС України витрачаються бюджетні кошти на оплату судового збору у судових справах по яких заздалегідь дії органів ДФС України є протиправними, оскільки керівництвом Міністерства фінансів України, всупереч закону та службовим повноваженням, не забезпечено видання належного нормативно-правового акту.
  • По встановленим випадкам судових справ протиправно витрачено бюджетних коштів органами ДФС у загальній сумі 90 743 грн., що у сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян (встановлено розмір податкової соціальної пільги - 881 грн. на 2018 рік).  
  • Службові особи Міністерства фінансів мали реальну можливість виконати належним чином свої обов'язки в зв’язку з наявністю наступних об'єктивних та суб'єктивних факторів: - об'єктивні фактори: під час прийняття постанови КМУ № 117 Міністерством юстиції, Департаментом з питань фінансового та економічного розвитку секретаріату КМУ, Державною регуляторною службою було наголошено Міністерству фінансів про наявні ризики. В подальшому Державною регуляторною службою двічі у квітні 2018 року наголошувалось про наявні ризики. Єдиною службою правової допомоги письмово повідомлялось Міністерство фінансів України про наявні ризики у березні 2018 року, квітні 2018 року, червні 2018 року, серпні 2018 року, вересні 2018 року, жовтні 2018 року, грудні 2018 року, лютому 2019 року. - суб'єктивні фактори: керівництво Міністерства фінансів України має спеціальні знання, відповідний досвід роботи. Розуміючи необхідність прийняття відповідного нормативно правового акту керівництвом Міністерства фінансів України у червні 2018 року ініційовано розробку проекту наказу «Про затвердження Критеріїв ризиковості платника податку, критеріїв ризиковості здійснення операцій, та переліку показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку», у вересні 2018 року навіть отримано позитивний висновок Державної регуляторної служби. Водночас реалізацію нормативного акту керівництвом міністерства свідомо зупинено.
  • Діяння вчинене керівництвом Міністерства фінансів України під час виконання владних, організаційно-розпорядчих функцій. ·        
  • Інформація щодо суб’єкта: у відповідності до п. 10 постанови КМУ від 20 серпня 2014 р. № 375  «Про затвердження Положення про Міністерство фінансів України» Міністр, зокрема: організовує та контролює виконання Мінфіном Конституції та законів України, актів Президента України та Кабінету Міністрів України; подає на розгляд Кабінету Міністрів України проекти законів, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, розробником яких є Мінфін; представляє в установленому порядку проекти законів України, розробником яких є Мінфін та центральні органи виконавчої влади, діяльність яких спрямовує і координує Міністр, і доповідає з інших питань, що належать до компетенції Мінфіну, під час їх розгляду на пленарних засіданнях Верховної Ради України; підписує накази Мінфіну; представляє Мінфін у публічно-правових відносинах з іншими органами, підприємствами, установами і організаціями в Україні та за її межами.
  • Вчинене діяння підпадає під ознаки складу злочину передбаченого ч. 1 статті 367 КК України, тобто службова недбалість, а саме невиконання та неналежне виконання службовими особами – міністром та його заступниками Міністерства фінансів України своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом державним інтересам. Розслідування зазначених злочинів, згідно статті 216 КПК України, віднесено до підслідності Державного бюро розслідувань.

Враховуючи вищевикладене Єдиною службою правової допомоги подано до Державного бюро розслідувань відповідну заяву про вчинене кримінальне правопорушення (повний текст за посиланням).

Рисунок 828

----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

Якщо Вам необхідно отримати правову консультацію з питань, які висвітлені у даному матеріалі - телефонуйте на номер нашої гарячої лінії або відправляйте звернення на електронну адресу: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Вихідні дані продукції інформаційного агентства:
Назва, відомості про засновника (співзасновників): за посиланням
ПІБ відповідального за випуск: Осмоловський Д.Ю.

порядковий номер випуску і дата його виходу: 01/03-19/Р від 28.03.2019 року