ЩОДО РОЗВИТКУ ІНКЛЮЗИВНОЇ ЛІТЕРАТУРИ В УКРАЇНІ

СОЦІАЛЬНА ІНКЛЮЗІЯ. ЛІТЕРАТУРА

Дотримання прав людини – неодмінна умова розвитку сучасного демократичного суспільства. Держава гарантує права людини на рівні законів, однак без внутрішньої поваги та розуміння рівних прав кожного громадянина це фактично призводить до правової дискримінації на різних рівнях.

Права людини – це основний елемент інклюзії, без якого вона банально перетворюється на ілюзію. Можна зробити тисячі пандусів та поставити спеціальні туалети, але без елементарної розмови з людьми тут не обійтись.

У 2006 р. було прийнято Конвенцію ООН про права осіб з інвалідністю (далі – Концепція). У статті 8 цієї Конвенції «Просвітно-виховна робота» чітко зазначено, що держави-учасниці зобов’язуються вживати ефективних заходів, щоб «підвищувати освіченість усього суспільства, зокрема на рівні сім’ї, з питань інвалідності й зміцнювати повагу до прав і гідності осіб з інвалідністю; вести боротьбу зі стереотипами, забобонами та шкідливими звичаями стосовно осіб з інвалідністю, зокрема на ґрунті статевої належності й віку, в усіх сферах життя; пропагувати потенціал і внесок осіб з інвалідністю». З цією метою передбачається реалізація низки заходів, серед яких – «розгортання та ведення ефективних суспільно-просвітних кампаній, покликаних виховувати сприйняття прав осіб з інвалідністю; заохочувати позитивні уявлення про осіб з інвалідністю і глибше розуміння їх суспільством; сприяти визнанню навичок, достоїнств і здібностей осіб з інвалідністю, а також їхнього внеску на робочому місці та на ринку праці; виховувати на всіх рівнях системи освіти, зокрема в усіх дітей, починаючи з раннього віку, шанобливе ставлення до прав осіб з інвалідністю; спонукати всі органи масової інформації до такого зображення осіб з інвалідністю, яке узгоджується з метою цієї Конвенції; просувати виховно-ознайомчі програми, присвячені особам з інвалідністю та їхнім правам».

Інклюзивна література – це література, орієнтована на формування позитивного сприйняття інвалідності та особистої різноманітності.

Література про осіб з інвалідністю, інклюзивна література, має певну і важливу мету: вона може допомогти учням стати більш толерантними до індивідуальних особливостей, особливо в сучасних інклюзивних класах.^[1]

Ці книжки мають потенціал зменшити відчуття самотності та ізоляції серед учнів з інвалідністю. Інклюзивна література є недорогим, цікавим, і справжнім способом спілкування з дітьми з інвалідністю і можливістю забезпечити їх історіями про самих себе, про те, як вони справляються в своєму повсякденному житті^[2].

Якісна література, що відображає дітей з інвалідністю може допомогти створити розуміння того, як діти з різними потребами та можливостями мають багато спільних рис.^[3]

Інклюзивна література об’єднує такі напрямки:

•література, яка розповідає про осіб з інвалідністю, формуючи у читачів позитивне сприйняття стану таких людей (книжки, які фокусують інтерес читача на загальнолюдських якостях та можливостях літературних героїв з інвалідністю; які покликані зробити спілкування з такими людьми обопільно цікавим та комфортним);

•література, яка спрямована на сприйняття особистої різноманітності;

•література для дітей з особливими освітніми потребами ( книжки шрифтом Брайля, з використанням піктограм, тактильні, книжки-картинки та ін.).^[4]

Інклюзивна література в Україні розвивається в межах окремих проектів. "Твори про особливих дітей дають можливість подивитися, як живуть ті, хто від нас відрізняється, а отже, навчитися толерувати розбіжність і пишатися інакшістю". ^[6]

У жовтні - грудні 2016 року відбувся Культурно-просвітницький проект «Інклюзивна література», організований «Видавничим центром «12» та БО «Право на щастя». ^[7][8]

Дієвим прикладом просвітно-виховної роботи може бути інклюзивний книжковий проект, що реалізований київським видавництвом «Видавничий центр «12» за підтримки Українського культурного фонду. Назва проекту: «Видання та промоція українського перекладу інклюзивних творів для дітей фінської письменниці Туули Пере».

Мета проекту - сприяння міжкультурному діалогу, використання фінського досвіду поширення ідей толерантності, прав людини, сприйняття людей з інвалідністю серед українського населення через книжкові видання.

Видання розповідає про історію родини, в якій народжується молодша дитина з інвалідністю, про її очікування, коротке, але яскраве життя та смерть, про сприйняття цієї історії старшим братом дитини.

Проект вперше на українському книжковому ринку пропонує фінське видання для дітей, яке не лише пропагує різні форми сприйняття особи з інвалідністю у родині та суспільстві, а й піднімає дуже болісну тему смерті такої людини. Фінській письменниці вдалося донести важливі соціальні питання до дітей зрозумілою та сучасною мовою, цей досвід вартий того, щоб ознайомити з ним українських читачів.

Видання інклюзивної літератури вже довели свою ефективність у просвітницькій роботи з дітьми та молоддю. Однак для дійсно масштабних результатів вже час переходити від окремих книжкових інклюзивних проектів до книжкових інклюзивних програм.

Для того, щоб інклюзія в Україні набула дійсно системного характеру, державному менеджменту  потрібно почати розмовляти з людьми, проводити масштабні просвітницькі заходи, всіляко підтримувати тих, хто вже має напрацювання у цій сфері. 

На сайті збираються https://inclusivebooks.org/ інклюзивні видання сучасних українських авторів та формується база вітчизняної інклюзивної літератури. 

---------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

порядковий номер випуску і дата його виходу: 21/09-20/І від 21.09.2020 року