ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ ЗНИЩЕННЯ РЕЧОВИХ ДОКАЗІВ

КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВО ТА ПРОЦЕС

Проблематика:

На гарячу лінію правової допомоги надходять звернення суб’єктів господарювання щодо порушення правоохоронними органами права власності на товаро-матеріальні цінності, в тому числі, підакцизні товари, які вилучаються під час досудового слідства та визнаються речовими доказами. У зверненнях наголошується на фактах знищення таких речових доказів без повідомлення власника при їх фактичній наявності та без можливості судового оскарження такого судового рішення. Також вказується, що як речові докази вилучаються підакцизні товари, у провадженнях по яких відсутні підозрювані особи, досудове слідство триває декілька років, в тому числі, за злочинами, які не пов’язані з незаконним обігом підакцизних товарів.

Відпрацювання:

Спеціалістами Єдиної служби правової допомоги проаналізовано судові провадження з Єдиного реєстру судових рішень, по яких судом приймалось рішення про знищення речових доказів (підакцизних товарів). В результаті встановлено:

1. Рішення слідчими суддями про знищення речових доказів приймається за клопотаннями органу досудового розслідування. До клопотання додаються: а) висновок судової товарознавчої експертизи, про те, що вироби не відповідають нормам і стандартам, встановленим в Україні, а також непридатні до реалізації на території України, б) лист Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, про те що продукція відноситься до неякісної та небезпечної продукції та відповідно підлягає обов`язковому вилученню з обігу.
2. Здебільшого рішення приймаються без присутності власників. Органом досудового слідства повідомляється, що письмова згода на знищення зазначеного вище майна від його власника не надходила.
3. Значна кількість кримінальних проваджень перебуває в органах досудового слідства, яким не підслідне розслідування злочинів за статтею 204 КК України, а саме: в органах безпеки та прокуратури.
4. В клопотаннях органів досудового слідства одразу зазначається підприємство, якому доручається здійснити фізичне знищення.

Наприклад: 

1. У кримінальному провадженні № 42017200000000074 від 13.02.2017 за ознаками кримінальних правопорушень за ч. 1 ст. 263ч. 1 ст. 364, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч.1 ст. 212, ч.2 ст. 367, ч. 1 ст. 205, ч. 2 ст. 205, ч.2 ст. 366, ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 14, ч. 3 ст. 368 КК України.

Орган розслідування: Управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України.

Фабула: "Установлено, що невстановлені особи створили стійке ієрархічне об'єднання - злочинну організацію, до складу якої увійшли службові особи органів ДФС України, а також наближені до них засновники та службові особи суб'єктів господарської діяльності. Вказані особи за попередньою змовою зорганізувались для вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів, а саме: зловживання владою, що завдало тяжкі наслідки державним інтересам; ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) в особливо великих розмірах, легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом в особливо великому розмірі, вчинення інших злочинів. Учасники вказаної злочинної організації були об'єднані спільним злочинним умислом та діяли відповідно до планів і завдань, визначених її керівниками. Зокрема, з метою забезпечення роботи зазначеної злочинної організації та отримання готівкових коштів було створив ряд діючих товариств, які здійснюють господарську діяльність та отримують від неї прибуток. Керівники та посадові особи суб'єктів господарської діяльності використовуючи корупційні зв'язки в органах ДФС, забезпечують безперешкодну роботи протиправних схеми завдяки чому митне оформлення експортних операцій здійснюється формально, і діяльність таких господарюючих суб'єктів, незважаючи наявні порушення не перевіряється фіскальними органами".

Фабула кримінального провадження не пов’язана із незаконним обігом підакцизних товарів. 

• 25.05.2019 року проведено обшук на території митного посту, в ході якого виявлено та вилучено вантажні автомобілі, з причепами, в яких знаходились тютюнові вироби, які 27 травня 2019 року визнані речовим доказом.
• 18.06.2019 року Печерським районним судом ухвалено рішення яким надано дозвіл на знищення речових доказів, яке доручено ТОВ «ПРОФЕКОСЕРВІС». Органом досудового слідства надано лист Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, про те що продукція відноситься до неякісної та небезпечної продукції та відповідно підлягає обов`язковому вилученню з обігу та висновок судової товарознавчої експертизи КНДІСЕ, про те, що вироби не відповідають нормам і стандартам, встановленим в Україні, а також непридатні до реалізації на території України.

В ухвалі зазначено, що письмова згода на знищення зазначеного вище майна від його власника та імпортера Генеральній прокуратурі України не надходила.

За даними Єдиного реєстру судових рішень правова кваліфікація за статтею 204 КК України після вилучення підакцизних товарів та їх знищення не здійснювалась.

2. У кримінальному провадженні № 22018101110000280 від 28.12.2018 за фактом вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України

Орган розслідування: слідче управління Головного управління Служби безпеки України у місті Києві та Київській області

Печерським районним судом 04 квітня 2019 року та 15 лютого 2019 року ухвалено рішення здійснити знищення речових доказів у кримінальному провадженні, яке  доручити ТОВ «ПРОФЕКОСЕРВІС» та ТОВ «НВК «УКРЕКОПРОМ». До клопотання додано лист Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів про те, що вилучена тютюнова продукція відноситься до неякісної та небезпечної продукції, підлягає обов'язковому вилученню із обігу та подальшому знищенню, товарознавче дослідження експертизи ХНДІСЕ та КНДІСЕ, що тютюнові вироби не відповідають нормам і стандартам встановленим в Україні, а також не придатні до реалізації на території України. 

Під час розгляду клопотання сторона обвинувачення зазначила, що письмова згода на знищення майна від його замовника, імпортера та виробника, до слідчого відділу Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області не надходила.

У провадженні № 22018101110000280 власником майна у Печерському суді м. Києва одночасно оскаржувався арешт майна, який був у червні 2019 року судом задоволений, але арешт фактично скасований після знищення майна. 

 Висновки:

 За висновками спеціалістів Єдиної служби правової допомоги: 

• у відповідності до п. 4) ч. 6 статті 100 КПК речові докази, що не містять слідів кримінального правопорушення, у вигляді предметів, великих партій товарів, зберігання яких через громіздкість або з інших причин неможливо без зайвих труднощів або витрати по забезпеченню спеціальних умов зберігання яких співмірні з їх вартістю, а також речові докази у вигляді товарів або продукції, що піддаються швидкому псуванню передаються для їх технологічної переробки або знищуються за рішенням слідчого судді, суду, якщо вони відносяться до вилучених з обігу предметів чи товарів, а також якщо їх тривале зберігання небезпечне для життя чи здоров’я людей або довкілля.

Законом України «Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції» 14 січня 2000 року (N 1393-XIV) передбачено, що неякісна та небезпечна продукція підлягає обов'язковому вилученню з обігу. Цим законом визначено, що вилучення продукції  з обігу - це фактичне припинення обігу (реалізації) продукції, здійснене в  установленому порядку, за рішенням власника продукції або спеціально уповноважених органів виконавчої влади в межах їх повноважень. Статтею 13 закону визначено, що спеціально уповноваженими органами виконавчої влади, що приймають рішення про вилучення з обігу неякісної та небезпечної продукції  і  подальше поводження  з  нею, є центральні  органи виконавчої  влади,  до  відання яких належать питання забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, захисту прав споживачів, охорони навколишнього природного середовища та ядерної  безпеки,  стандартизації,  метрології та сертифікації, їх територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, районах, містах Києві і Севастополі та інші органи виконавчої влади відповідно до їх повноважень. Цим законом також регулюється питання оплати робіт, пов'язаних із знищенням вилученої  з  обігу неякісної та небезпечної продукції. Згідно закону спори у сфері вилучення з обігу неякісної та небезпечної продукції  і  подальшого  поводження  з нею  розглядаються  судом.

Згідно положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів питання забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення та захисту прав споживачів віднесено до компетенції Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба). Згідно п. 13) п. 3 Держпродспоживслужба приймає у передбачених законом випадках рішення про знищення продукції або інше рішення щодо подальшого поводження з нею. 

Згідно положення про Міністерство екології та природних ресурсів України питання забезпечення охорони навколишнього природного середовища віднесено до компетенції Міністерства екології та природних ресурсів України (Мінприроди). 

Враховуючи викладене, за висновками спеціалістів Служби, у випадках прийняття слідчим суддею рішення про знищення речових доказів, які відносяться до неякісної та небезпечної продукції, відсутній юридичний факт прийняття уповноваженим органом державної влади рішення щодо вилучення з обігу неякісної та небезпечної продукції по відношенню до продукції, або безпосереднє рішення власника. Відповідне рішення державного органу підміняється правоохоронними органами шляхом подання до суду листа Держпродспоживслужби про те, що продукція відноситься до неякісної та небезпечної продукції та відповідно підлягає обов`язковому вилученню з обігу. Водночас такий лист може бути використаний лише як роз’яснення і не є рішенням органу виконавчої влади. В такому випадку неправомірність дій Держпродспоживслужби може бути оскаржена у порядку адміністративного судочинства. 

Отже, правомірним у даному випадку буде прийняття відповідного рішення Держпродспоживслужбою про вилучення з обігу неякісної та небезпечної продукції з подальшим зверненням органів досудового слідства до суду з відповідним клопотанням про знищення таких речових доказів, які вже буде віднесено до вилучених з обігу предметів чи товарів. Висновки експертних організацій не можуть бути рішенням органу виконавчої влади, а можуть бути лише доказом, який органи досудового слідства можуть надавати до Держпродспоживслужби.

У такому випадку власник товарів, який не згодний з рішенням Держпродспоживслужби буде мати право оскаржити таке рішення в порядку адміністративного судочинства, з можливістю призначення відповідної альтернативної експертизи.

Діючий кримінальний процесуальний кодекс не передбачає апеляційного оскарження ухвали суду про знищення речових доказів, також здебільшого власник товарів не має процесуального статусу у провадженні, а тому позбавлений можливості надавати альтернативні експертні висновки. Формальне повідомлення органу досудового слідства, що письмова згода на знищення майна до сторони обвинувачення не надходила є ухиленням від обов’язку стороною обвинувачення надати суду об’єктивну інформацію щодо наявності або відсутності власника майна. 

Враховуючи вищевикладене існує непропорційність застосованого обмеження права власності на майно (повне позбавлення такого права без будь-якої компенсації за відсутності змагального судового розгляду), яке суперечить положенням статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практиці застосування цієї норми Європейським судом з прав людини (рішення суду аналогічне за своїми фактичними обставинами рішенню у справі «East/West Alliance Limited» проти України»).

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. 

• Окрім того питання щодо визначення суб’єктів, якими має здійснюватися утилізація та знищення речових доказів у вигляді неякісної та небезпечної продукції повинно відбуватись з дотриманням вимог закону «Про публічні закупівлі», оскільки в даному випадку правоохоронний орган, як орган державної влади, є замовником платної послуги. Фактично примусове доручення судом конкретному господарюючому суб’єкту виконати платну послугу є обмеженням одного із загальних принципів господарювання в Україні - свободи підприємницької діяльності. 

• Саме законом N 1393-XI регулюється питання оплати робіт, пов'язаних із знищенням вилученої з  обігу неякісної та небезпечної продукції. Дотримання вимог процедури публічних закупівель забезпечить запобігання корупційним діям і зловживанням у цій сфері, адже судом під час прийняття рішення не досліджується діяльність підприємств, якими здійснюється фізичне знищення. 

Наприклад щодо ТОВ НВК «Укрекопром», за даними Єдиного реєстру судових рішень, повідомляється у кримінальному провадженні №420161600000001057 від 16.12.2016 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2ст. 364 КК України по якому встановлено, що службові особи даного підприємства, та інші зловживаючи службовим становищем, діючи з корисливих мотивів спільно з службовими особами структурних підрозділів Міністерства екології та природних ресурсів України, здійснюють господарську діяльність в сфері збирання, зберігання, оброблення, утилізації небезпечних відходів з систематичним порушенням природоохоронного та бюджетного законодавства України, що спричиняє тяжкі наслідки.

• Існують випадки можливого зловживання під час знищення речових доказів саме правоохоронними органами, згідно інформації з відкритих джерел:

Контрабанда сигарет: НАБУ порушило провадження проти ГПУ та ДФС

Що відбувається з дорогими речовими доказами

В Одесі загубили речові докази в справі НАБУ: поліція їх шукає

• У питанні прийняття рішення щодо знищення речових доказів суди мають суворо дотримуватись вимог КПК, законодавства України та Європейського суду з прав людини.

Приклад притягнення судді до дисциплінарної відповідальності Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя саме за порушення прав власника підакцизних товарів, визнаного речовими доказами та знищеного за рішенням суду.

Заходи:

З метою запобігання порушення прав господарюючих суб’єктів через обмеження права власності на майно під час досудового слідства, дотримання Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, врахування практики застосування цієї норми Європейським судом з прав людини, Єдиною службою правової допомоги направлено відповідні інформаційні матеріали та пропозиції до: Генеральної прокуратури України, Кабінету Міністрів України, Міністерства екології та природних ресурсів України, Міністерства аграрної політики та продовольства,  Держпродспоживслужби.

порядковий номер випуску і дата його виходу: 33/08-19/І від 15.08.2019 року