ДОКУМЕНТУВАННЯ ВОЄННИХ ЗЛОЧИНІВ ВЧИНЕНИХ ПІД ЧАС АГРЕСІЇ РОСІЇ ПРОТИ УКРАЇНИ

ДІЯ

ПРО ЩО ПИТАТИ, НА ЩО ЗВЕРТАТИ УВАГУ

Доказування зв’язку між інцидентом і збройним конфліктом

В першу чергу ви маєте показати, який стосунок інцидент має до збройного конфлікту. В чітких термінах доведіть, як конкретна дія пов’язана зі збройним конфліктом.

Загальна  атрибуція

Наступним дуже важливим завданням є доведення, який підрозділ, що бере участь в конфлікті, вчинив злочин(и).

Які ви можете знайти свідчення, що командири певних військових структур зорганізували, координували чи планували військові дії певного підрозділу;

Для доведення залучення держави (РФ) вам потрібно буде додатково показати, що ці групи були фінансовані, треновані, екіпіровані і скеровувані представниками державних структур.

Будь ласка, зважайте на те, що воєнні злочини можуть бути вчинені:

а. Озброєним персоналом підрозділу (незалежно від приналежності мілітаризованого підрозділу) проти військового ворога чи цивільного або

б. цивільними проти військового ворога або проти ворожої цивільної особи. Так само зазначимо, що злочини, вчинені військовими проти свого власного війська/частини, не можуть кваліфікуватися, як воєнні злочини.

Визначення елементу «умислу» щодо воєнних злочинів.

«Умисел» відноситься до злочинного наміру = умисел досягти конкретних наслідків в результаті забороненого акту.

МГП чітко вимагає умислу чи, хоча б недбалості (dolus eventualis) які виникають кожен раз, коли хтось, усвідомлюючи можливі зловмисні наслідки свого діяння, свідомо приймає ризик настання таких наслідків. Знання = розуміння наслідків діяння (які саме вони будуть в результаті діяння) є частиною кримінального умислу (dolus) Для певних обмежених категорій воєнних злочинів може бути достатньо серйозної чи злочинної недбалості (culpa gravis) = автор злочину, хоча й знав про ступінь ризику як наслідок свого діяння, тим не менш був переконаний, що заборонені наслідки не стануться. Ця модальність ментального елементу злочину застосовна до випадків відповідальності командирів, коли командир повинен був знати про те, що чинить його підлеглий.

Вчинення бойових дій: загальні принципи.

В умовах війни комбатант повинен дотримуватись принципів розрізнення та пропорційності. Якщо комбатант навмисно або свідомо порушує ці принципи, тоді його чи її діяння може становити воєнний злочин. Важливо мати на увазі, що не завжди наявність жертв серед цивільного населення означає, що було вчинено воєнний злочин. Певний рівень супутньої шкоди дозволений законами збройних конфліктів, якщо жертви серед цивільних є пропорційними до важливості атакованого воєнного об’єкту. Якщо комбатант поціляє цивільного, будучи повністю переконаний, що той є легітимною військовою ціллю і ці його переконання базуються на правильних припущеннях, тоді така атака навряд чи становитиме воєнний злочин. Проводячи розслідування, важливо зібрати всю наявну інформацію, яка допоможе визначити чи комбатант навмисно чи через недбалість атакував цивільних або можливо вживав непропорційну військову силу. Зазвичай, це визначення повинно випливати з обставин нападу.

Вчинення бойових дій: які питання ставити

1. Під час таки чи було будь-яке попередження про атаку?

2. Чи були будь-які військові об’єкти (включаючи персонал та екіпірування) будь-де поблизу точки атаки. Це надзвичайно важливо та повинно бути записано детально.

Найкраще просто спитати свідка, чому, на його думку, було атаковано саме цю місцевість. Попросіть свідка вказати в метрах відстань по прямій до найближчого військового об’єкту. Чи були там солдати та скільки? Чи були військові машини? Зброя? Склади? Укріплення? Центри управління? Намагайтесь відобразити це якомога точніше та поясніть свідку, що це необхідно, щоб мати повну картину того, що відбулося. Не говоріть свідку, що, якщо були поблизу військові об’єкти – атака може не бути воєнним злочином. Якщо свідок усвідомить це, він чи вона можуть неохоче ділитися такою інформацією. 3. Запитайте свідка, чи були інші очевидці, які могли б допомогти вам зрозуміти обставини атаки.

4. Попросіть свідка описати ефект атаки. Чи були вибухи, стрілянина? Хто та що було уражене?

5. Чи є якісь фізичні, фотографічні, документальні докази атаки?  Чи хтось робив фото чи проводив відеозйомку? Чи є осколки чи інші фізичні об’єкти, що залишились після атаки? Інколи свідок сам має або може сказати, у кого можуть бути такі докази.

6. Попросіть свідка описати час дня, коли відбулася атака та що відбувалось в тій області, коли атака відбулася (чи вівся вогонь якоюсь із сторін, чи були переміщення військової техніки тощо).

7. Чи може свідок сказати, звідки було здійснено атаку? Якщо так, звідки він чи вона знають. Інколи свідок «знає» лише тому, що просто вірить, що атака відбулась із певного місця бо там знаходяться військові. Або інші атаки здійснювались із того ж місця. Іноді свідок знає, бо чув звуки чи бачив атаку.

8. Запитайте про місце, де в момент виникнення події перебував свідок, що дозволяє йому бути впевненим у інформації, яку він надає (безпосередньо на місці події і бачив все на власні очі чи перебував у сховищі та робить припущення, чи чув від сусідів, хоч сам не був на місці).

Злочини  проти осіб, що не беруть або більше не беруть участь у бойових діях

Найперше вам треба визначити, чи належить жертва до будь-якої з категорій захищених осіб.

Захищені особи це: a. поранені; b. військовополонені; с. цивільні;

Будь-яка з наступних дій, вчинених проти захищених осіб, становитиме воєнний злочин:

a. Умисне вбивство

b. Застосування тортур або нелюдського поводження

c. Умисне заподіяння сильних страждань або серйозних тілесних ушкоджень або шкоди здоров’ю

d. широкомасштабне знищення і привласнення майна, не викликане військовою необхідністю

Злочини проти комбатантів ворога або цивільних осіб, які вчинили, вдаючись до заборонених методів війни

Будь-який з наступних вчинків є воєнним злочином:

1. Навмисне спрямування атаки проти цивільних в зоні бойових дій

2. Здійснення насильницьких дій з метою поширення терору серед цивільного населення.

3. Навмисне здійснення невибіркової атаки, що зачіпає цивільне населення чи цивільні об’єкти, знаючи, що така атака призведе до надмірних смертей, поранень цивільних чи пошкодження цивільних об’єктів.

4. Навмисне атакування незахищених територій або демілітаризованих зон.

5. Навмисне перетворення на об’єкт атаки особу, про яку відомо, що вона hors de combat 6. Навмисне атакування медичного персоналу, обладнання та матеріалів.

7. Навмисне здійснення атаки, знаючи що така атака призведе до широкої, довготривалої та серйозної шкоди довкіллю.

8. Використання зброї, снарядів та матеріалів, які спричиняють надмірні травми чи непотрібні страждання.

9. Використання отрути або отруєної зброї або задушливих, отруйних чи інших газів та всіх аналогічних рідин, матеріалів або пристроїв 10. Використання хімічної або бактеріологічної зброї.

11. Застосування розривних куль або зброї, основною дією яких є травмування осколками, які не виявляються рентгенівськими променями, або осліплюючої лазерної зброї. 12. Застосування пасток чи розташування мін невибіркової дії (які можуть уражати як комбатантів так і цивільних) в місцях, де є висока ймовірність знаходження чивільних.