ІНФОРМАЦІЙНЕ АГЕНТСТВО У СФЕРІ ПРАВА
ЄДИНА СЛУЖБА ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ
0800-21-3222

ВОЄННІ ЗЛОЧИНИ. АГРЕСІЯ РОСІЇ ПРОТИ УКРАЇНИ

Стаття 8 Римського статуту (Статут) Міжнародного кримінального суду (МКС) пропонує розкладений на категорії каталог воєнних злочинів, які вважаються порушенням законів та звичаїв війни. Воєнний злочин є одним з міжнародно-правових злочинів (злочинів за загальним міжнародним правом), до яких також належать злочин геноциду, злочини проти людяності та злочин агресії.

До міжнародних злочинів, і воєнних зокрема, не застосовуються строки давності. Особи, які їх вчинили, не можуть користуватися персональними імунітетами, які пов’язані з їх посадою, навіть якщо це глава держави чи міністр. Також низка статей кожної з 4 Женевських конвенцій та Додаткового протоколу І до цих конвенцій передбачають зобов’язання держав переслідувати воєнних злочинців і обов’язок співпрацювати з іншими державами шляхом дотримання принципу «видай або суди». Понад 190 держав є учасницями Женевських конвенцій. 

Структура воєнних злочинів, як їх розуміє МКС, відрізняється від аналогічної структури з точки зору українського законодавства. МКС не оперує поняттями суб’єктивних (суб’єкт та суб’єктивна сторона) та об’єктивних (об’єкт та об’єктивна сторона) ознак злочину. Натомість, використовується структура, що включає: матеріальні, ментальні та констектуальні елементи.

  • Матеріальний/об’єктивний і ментальний/суб’єктивний елементи конкретного злочину. Кожна стаття Статуту, яка визначає поняття злочинів, частково визначає ці елементи. Більш детально вони визначені в нормативному документі МКС під назвою «Елементи злочинів».
  • Загальні чи контекстуальні елементи – це матеріальні чи ментальні елементи, які повинні бути обов’язково встановлені для кваліфікації діяння як міжнародного (а не ординарного) злочину, та спеціальні елементи – притаманні конкретним видам злочинів.

Для цілей Статуту до воєнних злочинів визначених ст. 8 зокрема відносяться:

  • умисне вбивство;
  • катування або нелюдське поводження;
  • умисне заподіяння сильних страждань чи серйозних тілесних ушкоджень чи шкоди здоров'ю;
  • незаконне, безглузде та великомасштабне знищення та присвоєння майна, не викликане військовою необхідністю;
  • примус військовополоненої або іншої особи, що охороняється службі у збройних силах ворожої держави;
  • незаконна депортація чи переміщення чи незаконне позбавлення волі;
  • взяття заручників;
  • умисні напади на громадянське населення як таке або окремих цивільних осіб, які не приймають безпосереднього участі у військових діях;
  • умисні напади на цивільні об'єкти, тобто об'єкти, які є військовими цілями;
  • умисне завдання ударів по персоналу, об'єктах, матеріалам, підрозділам або транспортним засобам, задіяним у наданні гуманітарної допомоги
  • умисне вчинення нападу, коли відомо, що такий напад стане причиною випадкової загибелі або каліцтва цивільних осіб або шкоди цивільним об'єктам
  • напад на незахищені та не військові цілі: міста, села, житла чи будівлі або їх обстріл із застосуванням будь-яких засобів;
  • розграбування міста або населеного пункту, навіть якщо воно захоплений штурмом;
  • згвалтування;
  • використання присутності цивільної особи або іншої особи, що охороняється, для захисту від військових дій певних пунктів, районів чи збройних сил;
  • умисне вчинення дій, що наражають на цивільне населення голоду, як спосіб ведення війни шляхом позбавлення його предметів, необхідних для виживання, включаючи умисне створення перешкод для надання допомоги, як це передбачено у Женевських конвенціях.

Про факт вчинення злочину потерпілому чи свідку необхідно одразу повідомити органи Національної поліції України чи Служби безпеки України звернувшись із відповідною заявою. У разі необхідності можна звернутись за правовою допомогою адвокатів, які допоможуть скласти заяву (повідомлення) про кримінальне правопорушення.

Також про факт вчинення злочину необхідно повідомляти на наступний ресурс: https://warcrimes.gov.ua, який створений Офісом Генерального прокурора разом з українськими та міжнародними партнерами.

Для адвокатів, правозахисників та інших осіб, які допомагають та/або беруть участь у документуванні воєнних злочинів рекомендуємо використовувати МАТРИЦЮ ПИТАНЬ ДЛЯ ДОКУМЕНТУВАННЯ ВОЄННИХ ЗЛОЧИНІВ ЗАЛЕЖНО ВІД ТИПУ ЗЛОЧИНУ (Джерело)

ДІЯ

ПРО ЩО ПИТАТИ, НА ЩО ЗВЕРТАТИ УВАГУ

Доказування зв’язку між інцидентом і збройним конфліктом

В першу чергу ви маєте показати, який стосунок інцидент має до збройного конфлікту. В чітких термінах доведіть, як конкретна дія пов’язана зі збройним конфліктом.

Загальна  атрибуція

Наступним дуже важливим завданням є доведення, який підрозділ, що бере участь в конфлікті, вчинив злочин(и).

Які ви можете знайти свідчення, що командири певних військових структур зорганізували, координували чи планували військові дії певного підрозділу;

Для доведення залучення держави (РФ) вам потрібно буде додатково показати, що ці групи були фінансовані, треновані, екіпіровані і скеровувані представниками державних структур.

Будь ласка, зважайте на те, що воєнні злочини можуть бути вчинені:

а. Озброєним персоналом підрозділу (незалежно від приналежності мілітаризованого підрозділу) проти військового ворога чи цивільного або

б. цивільними проти військового ворога або проти ворожої цивільної особи. Так само зазначимо, що злочини, вчинені військовими проти свого власного війська/частини, не можуть кваліфікуватися, як воєнні злочини.

Визначення елементу «умислу» щодо воєнних злочинів.

«Умисел» відноситься до злочинного наміру = умисел досягти конкретних наслідків в результаті забороненого акту.

МГП чітко вимагає умислу чи, хоча б недбалості (dolus eventualis) які виникають кожен раз, коли хтось, усвідомлюючи можливі зловмисні наслідки свого діяння, свідомо приймає ризик настання таких наслідків. Знання = розуміння наслідків діяння (які саме вони будуть в результаті діяння) є частиною кримінального умислу (dolus) Для певних обмежених категорій воєнних злочинів може бути достатньо серйозної чи злочинної недбалості (culpa gravis) = автор злочину, хоча й знав про ступінь ризику як наслідок свого діяння, тим не менш був переконаний, що заборонені наслідки не стануться. Ця модальність ментального елементу злочину застосовна до випадків відповідальності командирів, коли командир повинен був знати про те, що чинить його підлеглий.

Вчинення бойових дій: загальні принципи.

В умовах війни комбатант повинен дотримуватись принципів розрізнення та пропорційності. Якщо комбатант навмисно або свідомо порушує ці принципи, тоді його чи її діяння може становити воєнний злочин. Важливо мати на увазі, що не завжди наявність жертв серед цивільного населення означає, що було вчинено воєнний злочин. Певний рівень супутньої шкоди дозволений законами збройних конфліктів, якщо жертви серед цивільних є пропорційними до важливості атакованого воєнного об’єкту. Якщо комбатант поціляє цивільного, будучи повністю переконаний, що той є легітимною військовою ціллю і ці його переконання базуються на правильних припущеннях, тоді така атака навряд чи становитиме воєнний злочин. Проводячи розслідування, важливо зібрати всю наявну інформацію, яка допоможе визначити чи комбатант навмисно чи через недбалість атакував цивільних або можливо вживав непропорційну військову силу. Зазвичай, це визначення повинно випливати з обставин нападу.

Вчинення бойових дій: які питання ставити

1. Під час таки чи було будь-яке попередження про атаку?

2. Чи були будь-які військові об’єкти (включаючи персонал та екіпірування) будь-де поблизу точки атаки. Це надзвичайно важливо та повинно бути записано детально.

Найкраще просто спитати свідка, чому, на його думку, було атаковано саме цю місцевість. Попросіть свідка вказати в метрах відстань по прямій до найближчого військового об’єкту. Чи були там солдати та скільки? Чи були військові машини? Зброя? Склади? Укріплення? Центри управління? Намагайтесь відобразити це якомога точніше та поясніть свідку, що це необхідно, щоб мати повну картину того, що відбулося. Не говоріть свідку, що, якщо були поблизу військові об’єкти – атака може не бути воєнним злочином. Якщо свідок усвідомить це, він чи вона можуть неохоче ділитися такою інформацією. 3. Запитайте свідка, чи були інші очевидці, які могли б допомогти вам зрозуміти обставини атаки.

4. Попросіть свідка описати ефект атаки. Чи були вибухи, стрілянина? Хто та що було уражене?

5. Чи є якісь фізичні, фотографічні, документальні докази атаки?  Чи хтось робив фото чи проводив відеозйомку? Чи є осколки чи інші фізичні об’єкти, що залишились після атаки? Інколи свідок сам має або може сказати, у кого можуть бути такі докази.

6. Попросіть свідка описати час дня, коли відбулася атака та що відбувалось в тій області, коли атака відбулася (чи вівся вогонь якоюсь із сторін, чи були переміщення військової техніки тощо).

7. Чи може свідок сказати, звідки було здійснено атаку? Якщо так, звідки він чи вона знають. Інколи свідок «знає» лише тому, що просто вірить, що атака відбулась із певного місця бо там знаходяться військові. Або інші атаки здійснювались із того ж місця. Іноді свідок знає, бо чув звуки чи бачив атаку.

8. Запитайте про місце, де в момент виникнення події перебував свідок, що дозволяє йому бути впевненим у інформації, яку він надає (безпосередньо на місці події і бачив все на власні очі чи перебував у сховищі та робить припущення, чи чув від сусідів, хоч сам не був на місці).

Злочини  проти осіб, що не беруть або більше не беруть участь у бойових діях

Найперше вам треба визначити, чи належить жертва до будь-якої з категорій захищених осіб.

Захищені особи це: a. поранені; b. військовополонені; с. цивільні;

Будь-яка з наступних дій, вчинених проти захищених осіб, становитиме воєнний злочин:

a. Умисне вбивство

b. Застосування тортур або нелюдського поводження

c. Умисне заподіяння сильних страждань або серйозних тілесних ушкоджень або шкоди здоров’ю

d. широкомасштабне знищення і привласнення майна, не викликане військовою необхідністю

Злочини проти комбатантів ворога або цивільних осіб, які вчинили, вдаючись до заборонених методів війни

Будь-який з наступних вчинків є воєнним злочином:

1. Навмисне спрямування атаки проти цивільних в зоні бойових дій

2. Здійснення насильницьких дій з метою поширення терору серед цивільного населення.

3. Навмисне здійснення невибіркової атаки, що зачіпає цивільне населення чи цивільні об’єкти, знаючи, що така атака призведе до надмірних смертей, поранень цивільних чи пошкодження цивільних об’єктів.

4. Навмисне атакування незахищених територій або демілітаризованих зон.

5. Навмисне перетворення на об’єкт атаки особу, про яку відомо, що вона hors de combat 6. Навмисне атакування медичного персоналу, обладнання та матеріалів.

7. Навмисне здійснення атаки, знаючи що така атака призведе до широкої, довготривалої та серйозної шкоди довкіллю.

8. Використання зброї, снарядів та матеріалів, які спричиняють надмірні травми чи непотрібні страждання.

9. Використання отрути або отруєної зброї або задушливих, отруйних чи інших газів та всіх аналогічних рідин, матеріалів або пристроїв 10. Використання хімічної або бактеріологічної зброї.

11. Застосування розривних куль або зброї, основною дією яких є травмування осколками, які не виявляються рентгенівськими променями, або осліплюючої лазерної зброї. 12. Застосування пасток чи розташування мін невибіркової дії (які можуть уражати як комбатантів так і цивільних) в місцях, де є висока ймовірність знаходження чивільних.

 

ЗБЕРЕЖЕННЯ МІСЦЯ ОБСТРІЛУ

Під час розслідування артилерійських атак дослідження ударних кратерів - важливий етап, який дозволяє визначити напрямок, звідки вівся вогонь. Обстріляні ділянки повинні бути оглянуті якнайшвидше. Кратери швидко піддаються дії стихії та втручання військових і цивільних людей, втрачаючи свою цінність як джерело інформації. Якщо ви прибули на місце обстрілу, одна з ваших головних задач - виокремити та обгородити серед інших вирв ті, які дадуть найбільше інформації про походження атаки. Зазвичай кратерів після обстрілу залишається доволі багато, тому не намагайтеся зберегти їх всі, достатньо однієї-двох воронок. Є три критерії, за якими варто обирати об’єкт:

1 - вирва з найбільш чітко видимою формою.

2 - вирва знаходиться в стороні від дерев чи інших перешкод, які могли б змінити напрямок польоту снаряду перед вибухом. Інколи це може бути не саме та вирва, що пошкодила цивільне майно, а інша десь у городі за кількадесят метрів або на асфальтованому полотні дороги чи забетонованому майданчику (останні два типи поверхні найкраще підходять для визначення напрямку атаки). Головне уточнити у свідків і переконатися самому, що вона утворилась під час саме того обстрілу, який ви розслідуєте.

Ще поради:

 ▶ Встановіть координати місця, де ви знаходитесь. Це буде важливо для прив’язки місця обстрілу до точки на карті для подальшого розслідування.

▶ Зробіть панорамну відеозйомку місця події на 360 градусів. Важливо тут не поспішати і повний оберт із камерою зробити не менше ніж за 30 секунд. В цей час можна зафіксувати на камеру дату зйомки і місцевий час. Прослідкуйте, щоб у кадр потрапили об’єкти, які потім зможуть допомогти додатково локалізувати місце зйомки — хрест церкви, водонапірна вежа, табличка з назвою вулиці та номером дому тощо.

МАТЕРІАЛЬНІ ЗБИТКИ

Щодо визначення матеріальних збитків, які завдані чи то фізичній, чи то юридичній особі в наслідок воєнних злочинів, необхідним буде залучення експертів для здійснення експертної оцінки збиткам, які були завдані. Дані експертні висновки можуть бути здійсненні як національними експертними установами так і міжнародними та у подальшому долученні до відповідного кейсу в якому була задокументована подія, яка підтверджує завдання шкоди.

-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

Використання будь-яких матеріалів (повне або часткове), розміщених на сайті 3222.UA, дозволяється за умови обов’язкового посилання на джерело наступного змісту: "за матеріалами інформаційного агентства "Єдина служба правової допомоги", сайт 3222.UA". 

Якщо Вам необхідно отримати правову консультацію з питань, які висвітлені у даному матеріалі - телефонуйте на номер нашої гарячої лінії або відправляйте звернення на електронну адресу: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Автор матеріалу: Денис Осмоловський

Вихідні дані продукції інформаційного агентства:
Назва, відомості про засновника (співзасновників): за посиланням
ПІБ відповідального за випуск: Осмоловський Денис Юлійович

порядковий номер випуску і дата його виходу: 23/03-22/І від 23.03.2022 року

banner right karta